м.Бориспіль,
вул. Гришинська, 1
Тел.: (04595) 5-21-61
E-mail: bordnz3@ukr.net

Найкраще виховання для Ваших дітей!

Докладніше по сайту

   Із матеріалів першого освітнього журналу для батьків і дітей 3-7 років «Зростаємо разом» 11(23) / 2010

       Секрети дитячої самооцінки

Самооцінка (англ. Self-esteem) цінність, значущість, якою індивід наділяє себе в цілому й окремі сторони своєї особистості, діяльності, поведінки. Самооцінка є відносно стійким структурним утворенням, компонентом Я-Концепції, самосвідомості і процесом самооцінювання.

О як! А мені б простіше, для батьків. Не тому, що батьки нічого не розуміють. А тому, що я до батьків дуже добре ставлюся й сама - матуся. І розумію, що намагання заглибитися у тонкощі визначення самооцінки – справа нікому не потрібна. Необхідно пояснити батькам, як виховувати дитину так, щоб вона була впевненою у собі, щоб нічого не боялася, щоб уміла за себе постояти, щоб лідером була, зрештою. Адже всі мами й тата, навіть якщо вони вголос цього не говорять, дуже прагнуть, щоб їхні діти виросли саме такими.

Що таке «занижена» самооцінка?

Це коли дитина говорить про себе, що вона гірша за інших дітей у класі або в групі. Коли малюк раптом зітхне й скаже, що, швидше за все, мама й тато його не люблять, тому що він поганий, а люблять молодшого братика, бо він гарний. Коли соромиться вийти до дошки, переживаючи, що зробить щось не так і всі навколо сміятимуться.

Добре це чи погано, коли в дитини низька самооцінка? Отут і без психолога зрозуміло, що нічого гарного в такій ситуації немає й потрібно щось змінити.

Що таке «завищена» самооцінка?

Це коли дитина вважає себе найрозумнішою, найдужчою, найгарнішою, найдобрішою і взагалі людиною, найкращою у світі. Для малят-шестирічок оцінювати себе високо – явище цілком нормальне й навіть правильне. Дитина, яка зростає в любові, з батьками, які її розуміють, навчається в гарній школі, де не кричать на дітей, а люблять їх і розуміють, повинна мати завищену самооцінку. На жаль, останнім часом таке зустрічається не часто.

А що таке «гарна» самооцінка?

Таку самооцінку ще називають «адекватною». Це коли дитина вважає себе веселою, розумною, гарною, улюбленою та ін., але при цьому не вважає себе «найкращою у світі». Зазвичай критичне ставлення до себе, своїх якостей, умінь і здібностей з'являється в дітей значно пізніше, ніж у віці першокласників.

А як «виміряти» самооцінку?

Можна відвідати психолога й попросити його визначити, чи нормальна у вашої дитини самооцінка. Іноді(але потрібно сказати, що дуже рідко) такі батьки приходять. Існують спеціальні тести, що дозволяють вимірювати самооцінку дітей і дорослих будь-якого віку. Але як мама я все-таки вчинила б інакше. Я б поспостерігала за своєю дитиною і відповіла б на декілька запитань.

– Чи часто дитина говорить вам: «У мене не вийде», «Я не зможу це зробити», «Я не вмію цього робити», «Я боюся спробувати це зробити»?

– Чи впевнено вона поводиться в ситуації, коли навколо є незнайомі або малознайомі люди?

– Чи важко їй контактувати з однолітками?

– Чи трапляється, що ваша дитина критикує свої дії, результати своєї праці (малюнки, будиночок із кубиків, фігуру з конструктора)?

– Чи часто малюк запитує в мами або тата про те, чи люблять вони його і як сильно?

– Чи порівнює дитина себе з іншими дітьми, причому найчастіше не на свою користь?

Якщо на більшість цих запитань ви відповіли «так», тоді варто дійсно замислитися над дитячою самооцінкою і над тим, як допомогти дитині.

Хто або що впливає на формування самооцінки в  дитини?

Джерела самооцінки все-таки потрібно шукати в родині. Історія, про яку я розповім, саме й ілюструє це.

Мишко – хлопчик активний, і це видно з тієї хвилини, коли він увійшов до кабінету. Він навчається в першому класі всього два місяці, але за цей час тато був у школі вже неодноразово.

– Знаєте, мені здається, якщо ви почнете Мишка частіше хвалити за якісь цілком конкретні справи, успіхи, він значно менше бешкетуватиме, – говорю я татові.

– У мене інший підхід, – заперечує тато. – Дитину потрібно вчити, і причому жорстко.

– А ви Мишка хоч коли-небудь хвалите?

– Ні. І мене в дитинстві ніхто по голові не гладив. І я вважаю це правильним, тому що тільки так можна виховати нормального чоловіка.

А що ж Мишко? До кінця першого класу він побив майже всіх однокласників. Під час нашої з ним бесіди він раптом сказав мені:

– А знаєте, я дуже поганий.

– А чому ти так уважаєш?

– А як же інакше? – здивувався Мишко. – Таких поганих, як я, небагато, мої батьки зовсім зі мною змучилися. Я не розумний, тому що вчителька мене не хвалить, не гарний, тому що на святі мене не обрали Містером Усесвіту класу, і тому я такий злий. Якщо я злий, отже, повинен усіх бити.

– І що, тебе ніхто ніколи не хвалить?

– Тільки мама, але коли тато не бачить, коли його вдома немає.

От приклад того, як завдяки педагогічній позиції тата в дитини сформувалася не тільки низька самооцінка, але й агресивність.

Як впливає самооцінка на успішність?

І взагалі, впливає чи не впливає? В Інтернеті ви знайдете чимало наукових праць, у яких чорним по білому написано, що так, самооцінка впливає на успішність, і не найкраще. Це зрозуміло, тому що чим гірше дитина оцінює свої інтелектуальні здібності, тим менше вона впевнена у правильності розв'язку, у тому, чи в неї взагалі вийде розв'язати задачку або написати диктант. Найголовніший камінь спотикання для малюків із низькою самооцінкою – це контрольні роботи. Почуття страху й непевності у своїх силах паралізує дитину й не дає їй можливості використовувати свій потенціал.

Як же виправити, відкоригувати дитячу самооцінку? Давайте розглянемо деякі способи.

Десять способів зіпсувати дитячу самооцінку

Спосіб № 1

«Лихо ти моє! Непутящий якийсь! Покарання Господнє! Ну, чому ти такий незграбний ... » – обирайте ті слова, які ви найчастіше використовуєте. Уявіть собі, що дитяча самооцінка – це башточка з різнобарвних кубиків. І кожна цеглинка кимсь закладена – вами, бабусею, дідусем, учителькою в школі, тренером у секції з плавання... І от такими словами ви повільно вибиваєте кубики з башточки. І самооцінка стає усе нижчою й нижчою.

Спосіб № 2

А тепер уявіть собі таку ситуацію: до вас завітала подруга зі своєю дитиною. І дитина такого самого віку, як і ваша. Тільки поводиться краще, лічить не до 20, а до 100 і читає вже швидко, а ваша все ніяк, тільки п'ять літер вивчила. І ви починаєте порівнювати, і вам прикро, що ваша дитина не найкраща. І ви говорите: «Подивися, який хлопчик розумний, як лічить добре. І ти теж повинен навчитися лічити так само, інакше виростеш бешкетником».

А самооцінка при цьому повільно занижується. Тому що немає нічого гіршого, ніж порівнювати дитину з іншими дітьми й критикувати її у присутності сторонніх. Зрештою, у тому, що ваша дитина ще цього не вміє, ніхто, крім вас, не винний. Тим паче дитина.

Спосіб № 3

І от ви вирішили віддати дитину до школи, до 1-го класу. Привели й почали обирати вчительку. Обрали найсуворішу. Минуло декілька місяців. Дитина до школи ходить без настрою, а на ваші запитання, що їй там не подобається і чому вона така сумна, відповідає, що в неї нічого не виходить. Якщо ви посидите під дверима класу й трішечки послухаєте (це той випадок, коли підслуховувати корисно), то швидше за все ви почуєте, що вчителька занадто вимогливо і критично ставиться до дітей. Для деяких малюків це буде не занадто небезпечно. Але тільки не для тих, у кого підвищена тривожність і. чуттєвість. Тоді кожне критичне зауваження вчительки теж руйнуватиме і без того невисоку самооцінку. Отже, неправильний вибір учительки теж може знижувати самооцінку.

Спосіб № 4

Цікаво, скільки разів на день ви говорите дитині про свою любов? Саме говорите: «Я тебе люблю». «Ні,– скажете ви, – це ж просто немислимо. Неможливо весь день розмовляти про любов, тому що ніколи та й просто це не прийнято у нашій родині». А дитина чекає. І її самооцінка, що схожа на маленький тоненький паросток, теж чекає ваших слів, начебто це ковток живлющої вологи. І без цих слів паросток не ростиме. Прагнете, щоб у дитини була низька самооцінка? Тоді ані слова про те, як ви її любите, що вона для вас найдорожча, що ви без неї не можете жити...

Спосіб № 5

Про сімейні конфлікти пишуть усі психологи – що це погано й що від цього діти ростуть невпевненими в собі. Про це ви можете прочитати в кожному журналі для батьків. А от про те, що сімейні конфлікти теж знижують самооцінку, не всі батьки знають. Як це працює? Дуже просто. Дитина мислить цілком конкретно: мама й тато сваряться. А чому, їй ще не зрозуміло. І дитина розмірковує так: «Мої мама й тато сваряться, тому що я погано поводжуся. Отже, я погана». Дослідним шляхом давно доведено, що в родинах, де батьки часто з'ясовують стосунки, самооцінка в дітей значно нижча, ніж там, де мама й тато живуть мирно. От і робіть висновки.

Спосіб № 6

Ви звертали увагу на те, з ким дружить ваша дитина? Яких дітей вона найчастіше обирає собі в партнери для ігор? Сильніших або слабших за себе, яскравіших або, навпаки, непомітніших? Іноді так буває: обере дитина собі в друзі малюка яскравого, сильного, лідера одним словом. І той командує. А ви з жалем дивитеся, як ваша дитина ніяк «Не підніме голову». Ні, я проти того, щоб псувати дитячі взаємини, втручатися в дружбу. Можливо, просто на якийсь час такі взаємини не «Підігрівати», не «ініціювати». Нехай малюк зміцніє, навчиться не губитися на тлі яскравіших однолітків, і тоді вам не буде боляче й прикро, що вашого малюка не помітили.

Спосіб № 7

Голосно кричати на дитину шкідливо, тому що це теж знижує самооцінку. Згадайте, як поводиться дитина, яка слухає крики дорослих на свою адресу? Вона притискає голову до плечей, зіщулюється і намагається стати маленькою і непомітною. А чому? Та щоб не чути батьківського крику. І думає при цьому вона приблизно таке: «От було б здорово, щоб мене взагалі не було». А потім на запитання: «Як ти гадаєш, яка ти – добра, весела, розумна, гарна, улюблена?» – дитина відповідає: «Я не знаю, яка я, швидше за все – ніяка!»

Спосіб № 8

«Драмкружок, кружок по фото, Мне еще и петь охота! ... » – писала улюблена всіма Агнія Барто. Так чинять більшість батьків: спецшкола, безліч гуртків і секцій, і зрештою дитина завантажена не тільки в будень, але навіть і у вихідні дні. А що ж у результаті? Чи все добре в неї виходить? Як би не так. Рано чи пізно малюк не може впоратися з непосильним навантаженням, у нього з'являються погані оцінки або зникають нагороди в змаганнях або на олімпіадах. А самооцінка знижується, тому що бути скрізь найкращим неможливо.

Спосіб № 9

Суворі, але справедливі, розумні батьки знають, що дитину не можна весь час сварити. Її потрібно частіше хвалити, а сварити зовсім рідко. Але от більшість батьків чинять інакше. Сварять, сварять і знову сварять ... За неакуратність, недбайливість, неуважність тощо. За всі «Не», які можна тільки собі уявити.

Спосіб № 10

Батьки часто обговорюють дитину в її присутності. Наприклад, мама по телефону розмовляє і комусь скаржиться, що її дитина всього 15 слів у хвилину прочитала, а не всі 80, або на зріст маленька, тому що вдалася у батьківську дрібну породу ... А самооцінка все знижується і знижується, тому що порівняння (не на користь дитини) дуже сильно позначається на її ставленні до себе. Адже такими словами батьки нібито підкреслюють, що їхня дитина не відповідає їхнім батьківським очікуванням і в чомусь виявилася гіршою за інших дітей.

Звісно, ми бажаємо добра нашим дітям, і ми любимо їх, от тільки не завжди вміємо втриматися вчасно, дібрати правильні слова, правильно оцінити ситуацію. А самооцінка – це така річ, що формується, складається із цеглинок постійно, щомиті. І не можна зробити паузу або «відмотати кіно назад». Так що тепер прочитайте «10 способів зіпсувати дитячу самооцінку» навпаки. І чиніть правильно. Щоб наші діти зростали РОЗУМНИМИ, ДОБРИМИ, ВЕСЕЛИМИ, ГАРНИМИ Й УЛЮБЛЕНИМИ.

    Перейти до переліку статтей

 

Пропозиції та побажання

bordnz3.in.ua © 2013

Pозробка сайту: myborispol.in.ua

Вгору